Екологічна оаза міста енергетиків та його околиць
Екологічна оаза міста енергетиків та його околиць

Поділитися новиною:

Екологічна оаза міста енергетиків та його околиць

Продовжуючи подорож екологічними стежками навколо Хмельницької АЕС, науковці краєзнавчого музею та представники відділу роботи з громадськістю і ЗМІ дослідили природно-заповідні заказники місцевого значення «Вільшина», «Праліс» та «Дорогоща», які є свідченням гармонійного співіснування великого промислового виробництва з природним різноманіттям краю.

Передумовою їх створення були наукові розвідки та дослідження території, на якій будувалася атомна електростанція. Понад два десятки років тому група відомих українських ботаніків та біологів досліджувала цю місцевість, аналізуючи вплив Хмельницької АЕС на навколишнє середовище. Науковці дійшли висновку, що і ліси, і рослинність тут дійсно унікальні та гармонійно поєдналися із атомною станцією. Тоді й прозвучала ініціатива створити природні заказники.

23 червня 1998 року на третій сесії Нетішинської міської ради 23 скликання було прийнято рішення про організацію об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Так «народилися» три заказники: «Вільшина», «Праліс» та «Дорогоща». Офіційного ж статусу ці території набули на четвертій сесії Хмельницької обласної ради у грудні 1998 року.

Заказник «Вільшина» розташований безпосередньо в межах Нетішина, у його північно-східній частині займає площу у 25,9 га. Це мальовнича ділянка, яка є частиною заплави річки Горинь. Дослідників вразили місцеві мішані ліси, де сосна росте разом із вільшиною, а трава та мох є домівкою рідкісних червонокнижних рослин. Тут можна побачити, як квітують дикі орхідеї – пальчатокорінник плямистий та м’ясочервоний, або зозульки.

Розповідаючи про червонокнижні рослини, науковий співробітник Нетішинського міського краєзнавчого музею Наталія Горячова наголосила, що усі види орхідей, які зростають на території України, занесені до Червоної книги. «Цей вид екзотичних квітів у всьому світі є червонокнижним і занесений до світових списків охорони рослинного світу. Причинами зникнення, наприклад зозульок, є осушення боліт, інтенсивне випасання худоби, витоптування, викошування та заростання луків. Нерідко люди зривають орхідеї на букети, тому ми повинні берегти цю красу і пильнувати, аби її популяція не зменшувалася», - пояснила науковець.

Окрім червонокнижних, у заказнику «Вільшина» ростуть рідкісні рослини, які мають лікарські властивості. Зокрема, гадючник звичайний, який у народній медицині використовується при захворюваннях нирок, шлунку, а ще він добре знижує артеріальний тиск при гіпертонії. В урочищі виявлено також валеріану високу, голокучник дубовий, первоцвіт високий, пухівку струнку, теліптерис болотний.

В іншій частині міста, поруч із Хмельницькою АЕС, розташований ще один лісовий заказник – «Праліс», який займає площу у 39,5 га. Це дубово-грабовий ліс, у якому ростуть навіть двохсотлітні дерева. А ще можуть зустрічатися рідкісні жуки-олені – вид, якому в Україні загрожує вимирання.

Флористичне різноманіття «Пралісу» теж цікаве: тут виявлено регіонально-рідкісні види рослин – дрік германський та папороть «Щитник австрійський». За неофіційними даними, 10-15 років тому тут поодиноко зростала червонокнижна красуня – лілія лісова. В народі її ще називають «маслянка» або «вороняче око». «Лілія лісова дуже красива рослина, а ще має їстівну цибулинку, яку люди проварювали в молоці, або запікали з медом, цукром, додавали вершкове масло. Виходив дуже смачний десерт. Крім того, цибулини ще давали худобі. Вважалося, що коли корову годувати кореневищем лілії, то молоко стає жирним і запашним, ніж би вона паслася на звичайних луках», - поінформувала Наталія Горячова.

У південно-західній частині території Нетішинської ОТГ розташований ще один мальовничий заказник, типовий для Малого Полісся – «Дорогоща». Це грабово-сосновий ліс, в якому зустрічаються дуб, береза, вільха. Росте у ньому і ліщина та бруслина.

Місто атомників практично оточене природоохоронними об’єктами, які надають можливість вивчати, спостерігати, досліджувати дані екосистеми та їхні складові. «Наша місцевість, зважаючи на те, які рідкісні види рослин тут можна зустріти, насправді, є унікальною. Спілкуючись з людьми, які живуть в інших регіонах України і з пересторогою ставляться до міста-супутника ХАЕС, я завжди наголошую, що не в кожному місці зростає червонокнижна орхідея чи особливий вид папороті, або гніздиться таке різноманіття птахів, яке ми можемо побачити у наших околицях. Чи це не головний аргумент того, що наш регіон є екологічно чистим та безпечним?» - розмірковує Наталія Горячова.

Проходячи екологічними стежками, які ведуть до ХАЕС, представники корпоративних ЗМІ разом із науковими працівниками краєзнавчого музею Нетішина вкотре переконалися, що атомна станція негативно не впливає на довкілля, а біорізноманіття природних заповідних заказників свідчить про екологічне благополуччя регіону розташування Хмельницької АЕС.

Web-адреса: slavuta-rda.gov.ua/news/id/5023 | Переглядів: 427Дата публікації: 13:47 13.08.2020