Актуально | Інформування населення | Актуальні проблеми йодної профілактики в Україні на випадок радіаційної аварії на АЕС
Актуальні проблеми йодної профілактики в Україні на випадок радіаційної аварії на АЕС

Аналітична записка.

         В 2016 році людство відзначило 30-у річницю трагічної події – аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року. В ході заходів з відзначення – форумів, конференцій, семінарів, круглих столів – і в Україні, і закордоном увага перш за все приділялася наслідкам Чорнобильської катастрофи, її урокам та аналізу реалізації заходів з підвищення безпеки ядерних установок та радіологічного захисту населення, які випливають з уроків Чорнобильської катастрофи.

         Одним із уроків Чорнобильської катастрофи є розуміння того, що провал йодної профілактики і відсутність належного інформування населення про правила поведінки в радіологічних умовах, що склалися, призвели до опромінення щитоподібної залози мільйонів дітей і підлітків в радіологічно значимих дозах. Як наслідок, тільки в Україні на початок 2016 року зроблено 11 тис. операцій з видалення ракової пухлини щитоподібної залози громадян, що були дітьми та підлітками на момент аварії. За даними Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України до 70% з цих прооперованих раків мають радіогенне походження.

Зауважимо, що зростання захворюваності на рак щитоподібної залози серед осіб, що були дітьми та підлітками на момент аварії, є єдиним міжнародно визнаним радіологічним наслідком Чорнобильської аварії у населення.

    Довідково. Внаслідок аварій на ядерних установках відбуваються викиди в оточуюче природне середовище радіоізотопів йоду, які надходять в організм переважно через органи травлення і дихання, вибірково накопичуються в щитоподібній залозі і викликають її опромінення й ураження. Фактор конверсії активності накопиченого радіоактивного йоду в поглинуту дозу опромінення щитоподібної залози (Гр/Бк) має чітку вікову залежність із найбільшими значеннями для наймолодшого віку. Діти є критичною групою щодо ураження радіоізотопами йоду. Найбільш небезпечним наслідком опромінення щитоподібної залози є злоякісна трансформація цього органа.

Вживання населенням препаратів стабільного йоду (йодна профілактика) є дуже ефективним і організаційно простим заходом попередження уражень щитоподібної залози радіойодом. Найвища ефективність йодної профілактики досягається при завчасному вживанні препаратів стабільного йоду і значно зменшується при затримці їх вживання навіть на декілька годин після початку надходження радіоізотопів йоду в організм.

Своєчасний прийом препаратів стабільного йоду практично виключає опромінення щитоподібної залози у радіологічно значимих дозах.

 

 

        

         Зважаючи на чорнобильський досвід, отриманий такою дорогою ціною, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) питанням йодної профілактики приділяє чільну увагу. Цією авторитетною міжнародною організацією в 1989 і в 1999 роках видавались керівництва з йодної профілактики з врахуванням нових наукових даних у цій сфері1

         Центральні органи державної влади, що визначають державну політику у сфері охорони здоров’я в Республіці Білорусь і Російській Федерації впровадили ці напрацювання у національних інструктивних документах, які переглядаються відповідно до нових отриманих і визнаних міжнародною спільнотою наукових даних.

         В Україні такий документ все ще відсутній. За рекомендацією місії IRRS Міжнародного агентства з атомної енергії і на виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 квітня 2011 року «Про підвищення безпеки експлуатації атомних електростанцій України», введеного в дію Указом Президента України № 585 від 12.05.2011 р. було розроблено і введено в дію Наказом Держатомрегулювання № 154 від 08.11.2011 р. Порядок здійснення невідкладних заходів йодної профілактики серед населення України у разі виникнення радіаційної аварії, (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.11.2011 року № 1353/2009). Відповідно до пункту 3 цього документа «Регламенти проведення йодної профілактики встановлюються МОЗ України». Цей наказ Держатомрегулювання погодив Міністр охорони здоров’я України. Того ж року розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1215-р «Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту на 2012 рік» МОЗ доручалося протягом 2012 р. розробити та затвердити Регламент проведення йодної профілактики у разі загрози радіаційно-ядерних аварій на атомних станціях або їх виникнення, але такий документ розроблений і затверджений не був. Міністерство України з надзвичайних ситуацій (нині Державна служба України з надзвичайних ситуацій) неодноразово нагадувало МОЗ України про необхідність розробки такого документа. Держатомрегулювання тільки у 2016 р. двічі зверталася до МОЗ з проханням прискорити затвердження регламентів проведення йодної профілактики серед населення України у разі виникнення радіаційної аварії. Нагальна необхідність такого документа обумовлена ще й введенням Кабінетом Міністрів України режимів підвищеної готовності до надзвичайних ситуацій, у т.ч. в областях розташування АЕС.

Проаналізувавши і узагальнивши світовий досвід реагування на аварії з викидом радіоактивного йоду в довкілля, зокрема Уіндскейл (1957, Сполучене Королівство), Три-Майл-Айленд (1979, США) і Чорнобиль (1986,

 

 

1 Guidelines for iodine prophylaxis following nuclear accidents. World Health Organization. Regional Office for Europe. Copenhagen : FADL, 1989.

Guidelines for Iodine Prophylaxis following Nuclear Accidents. Update 1999. WorldHealth Organization, Geneva, 1999 (WHO/SDE/PHE/99.6)  

 

 

 

 

СРСР) міжнародне співтовариство виробило основні вимоги2 до організації і проведення йодної профілактики, виконання яких забезпечує ефективність цього заходу:

1. Швидкість дій для забезпечення значної ефективності;

2. Організація зберігання достатньої кількості таблеток йодиду калію (КІ) у режимі цілодобової доступності;

3. Організація регулярного оновлення запасу таблеток (гарантований термін придатності не менше 5 років за умови зберігання у сухому, темному місці);

4. Врахування можливості попереднього розподілу таблеток серед населення навколо АЕС (в зонах аварійного планування згідно з рекомендаціями МАГАТЕ);

5. Наявність чітких керівних принципів стосовно виконання блокування щитоподібної залози (включаючи обов'язки щодо прийняття рішень), критеріїв, вікового дозування;

6. Готовність до надання таблеток КІ протягом тривалого періоду (понад одну добу).

 

         Слід зазначити, що в Україні не забезпечено на належному рівні виконання цих вимог. Зокрема, згідно з планами реагування територіальних підсистем ЄДС ЦЗ час прийняття рішення про видачу вказівки на здійснення йодної профілактики Ч+45 хв. В ході протиаварійних навчань на українських АЕС не здійснюється перевірка скільки часу потрібно для роздачі населенню таблеток йодиду калію і фактичного початку йодної профілактики. Водночас, при проведенні комплексних протиаварійних навчань на Смоленській АЕС в Російській Федерації було виявлено, що на відстанях більше 25 км від АЕС йодна профілактика могла початися лише через 7-10 год. після приходу хмари радіоактивного йоду. При цьому за сценарієм навчань необхідність проведення йодної профілактики була визначена для території до 100 км у напрямку поширення радіоактивного викиду.

         Зауважимо, що в Україні питання щодо йодної профілактики населення за межами зони спостереження (30 км) взагалі не вирішене навіть концептуально.

В той же час, наприклад, урядом Бельгії в 2016 р. прийняте рішення про збільшення з 20 км до 100 км навколо АЕС зони профілактичного розподілу населенню таблеток препаратів стабільного йоду, що, з урахуванням розташування АЕС, охоплює всю територію країни.

         В 2016 році Національний інститут стратегічних досліджень провів вивчення ситуації щодо стану готовності місцевих адміністрацій до проведення йодної профілактики на випадок комунальної радіаційної аварії на АЕС. Зокрема вивчалися питання забезпеченості населення зон спостереження АЕС препаратами йодиду калію з урахуванням терміну його

 

 

2 Generic procedures for medical response during a nuclear or radiological emergency / сosponsored by IAEA and WHO. — Vienna: IAEA, 2005. — 287 p. — (Emergency Preparedness and Response; EPR_MEDICAL, 2005)  

 

 

придатності; добові дози прийому йодиду калію, які у випадку аварії будуть рекомендовані різним категоріям населення при роздачі препаратів; бачення обласними державними адміністраціями проблем із забезпеченням проведення йодної профілактики у випадку радіаційної аварії на АЕС. Результати дослідження наведені в Табл. 1.

         В 2016 р. в порівнянні з 2013 р. істотно поліпшилась забезпеченість населення зон спостереження АЕС йодидом калію, хоча в Дніпропетровській, Запорізькій і Рівненській областях, а саме в них проживає основна частина цього населення, рівня потреби ще не досягає, Табл. 2.

         Зони аварійного планування, згідно з рекомендаціями МАГАТЕ, навколо українських АЕС не визначені, а ті зони, що визначені – не відповідають рекомендаціям МАГАТЕ. З цього питання продовжуються дискусії фахівців. Слід зазначити, що однією з причин затримки з реагуванням на аварію на АЕС Фукусіма Дайічі експерти визначили невідповідність визначених навколо неї зон рекомендаціям МАГАТЕ щодо зон аварійного планування.

         Ще гірша ситуація з наявністю чітких керівних принципів стосовно виконання блокування щитоподібної залози. Сьогодні в Україні діє кілька нормативно-правових актів, які в тій чи іншій мірі визначають/рекомендують застосування йодиду калію для попередження опромінення щитоподібної залози у разі радіаційної аварії. Зокрема, Зразковий план реагування на радіаційні аварії територіальних підсистем ЄДC ЦЗ, вся територія або частина території яких належить до зони спостереження АЕС, введений наказом МНС України від 06.05.2008 № 339, містить Додаток 14 «Розрахунок кількості препаратів йоду для йодної профілактики населення» та Додаток 24 «Пам'ятка з проведення йодної профілактики» і в розрахунках посилається на Інструкцію з проведення йодопрофілактики населення, затверджену наказом МОЗ УРСР від 5 грудня 1989 р. № 240. На цей же наказ МОЗ посилаються і Методичні рекомендації з виявлення і ліквідації радіоактивних забруднень на території органів і підрозділів внутрішніх справ затверджені наказом МВС України від 26.12.2011 р. № 955, які містять Додаток «Методика проведення йодної профілактики».

         Водночас, листом МОЗ України від 30.08.1994 № 705/563 поширений для використання документ «Критерии для принятия решений о мерах защиты населения в случае аварии ядерного реактора», що містить додаток «Общие рекомендации по проведению йодной профилактики». Як зазначено в згаданому листі МОЗ, «зазначені рекомендації мають стати ґрунтом для проведення необхідних заходів по підготовці до йодопрофілактики».

Крім того, препарат йодиду калію, призначений для прийому при загрозі надходження в організм радіоактивного йоду для захисту від опромінення щитоподібної залози, містить листок-вкладиш із вказівкою способу застосування і доз. Цей листок-вкладиш затверджений наказом МОЗ при реєстрації препарату.

 

 

 

 

 

Таблиця 1. Інформація щодо забезпечення здійснення невідкладних заходів йодної профілактики серед населення України у разі виникнення радіаційної аварії за областями, частина населення яких проживає в зонах спостереження АЕС

Області

Забезпеченість намелення препаратами КІ

Чим керуватися при визначенні дози препарату

Існуючі проблеми

Волинська

100%

дорослим та дітям

старше 2х років – 0,125 г

дітям до 2х років – 0,04 г

не зазначені

Дніпропетровська

72%

(в 2016 році передбачено забезпечити 100%)

Інструкція виробника (листок-вкладиш)

Наказ МОЗ від 11.11.2011 № 779

м.Марганець – лист МОЗ від 30.08.1994 № 705/563

відсутнімть Регламенту проведення йодної профілактики;

несвоєчасне надходження або надходження в кінці року субвенцій для придбання препаратів йодиду калію

Запорізька

загалом 61%

діти до 5 років – 100%

діти старше 5 років,

підлітки і дорослі – 60%

Немає інформації

відсутнімть Регламенту проведення йодної профілактики;

добові дози та тривалість прийому препаратів йодиду калію для різних вікових категорій населення не визначені

Миколаївська

100%

Наказ МОЗ від 05.12.1989 № 240

невизначеність проведення йодної профілактики серед населення, що мещкає за межами 30-км зони спостереження

Рівненська

загалом 93%

в зоні РАЕС – 94%

в зоні ХАЕС – 71%

Інструкція виробника (листок-вкладиш)

Наказ МОЗ від 11.11.2011 № 779

відсутнімть Регламенту проведення йодної профілактики;

придбання препарату калію йодиду (ВАТ «Монфарм» запускає виробництво лише при великому замовленні)

Херсонська

100%

Інструкція виробника (листок-вкладиш)

Наказ МОЗ від 11.11.2011 № 779

не зазначені

Хмельницька

100%

Інструкція виробника (листок-вкладиш)

Наказ МОЗ від 11.11.2011 № 779

проблеми відсутні

 

 

Таблиця 3. Добова кількість йодиду калію, рекомендована до прийому чинними документами МОЗ та ВООЗ, мг

 

Вікова група/

група населення

1*

2*

3*

4*

Дорослі і діти старше 5 років

250

 

 

 

Дорослі

 

130

 

 

Дорослі і діти старше 2 років

 

 

125

 

Дорослі і діти після 12 років

 

 

 

130

Діти від 2 до 5 років

125

 

 

 

Діти

 

65

 

 

Діти віком від 3 до 12 років

 

 

 

65

Діти від 3 місяців до 2 років

40

 

 

 

Діти до 2 років

 

 

Не призначають

 

Діти від 1 місяця до 3 років

 

 

 

32

Діти на грудному годуванні

20

З молоком матері

 

 

Неонатальний період

(<1 місяця)

 

 

 

16

Вагітні жінки

проти-

показано

 

 

обов’язково

 

 

* Примітка:

1. Наказ МОЗ УРСР від 5 грудня 1989 р. № 240

2. Лист МОЗ України від 30.08.1994 № 705/563

3. Йодид калію. Листок-вкладиш. Інформація для пацієнта. наказ МОЗ України від 11.11.2011 № 779 зі змінами, внесеними наказом МОЗ України від 26.10.2015 № 695.

4. Рекомендації ВООЗ. Guidelines for Iodine Prophylaxis following Nuclear Accidents. Update 1999. World Health Organization, Geneva, 1999 (WHO/SDE/PHE/99.6)

 

         Зазначимо, що за даними нашого дослідження ПАТ «Монформ», єдиний в Україні виробник калію йодиду в таблетках, готовий обговорювати випуск препарату у менших дозах, але з таким питанням до нього ніхто не звертався.

         Зауважимо, що при аварії на АЕС Фукусіма Дайічі таблетки йодиду калію були поширені населенню префектури Фукусіма, але, за визнанням японського уряду, їх прийом не здійснювався у відповідності до інструкцій, бо чіткі інструкції були надані із запізненням. Це ще раз підкреслює виняткову важливість чіткості керівних принципів щодо проведення йодної профілактики, яка відсутня у нормативних документах в Україні.

 

Висновки і пропозиції.

  • населення зон спостереження АЕС не в повній мірі забезпечене препаратами стабільного йоду на випадок радіаційної аварії;
  • відсутні навіть спроби вирішення проблеми йодної профілактики за межами зон спостереження АЕС;
  • досвід аварійних тренувань на АЕС інших країн свідчить про труднощі своєчасного забезпечення населення препаратами йоду навіть при наявності цих препаратів;
  • висновків з аварії на ЧАЕС і аварії на японській АЕС «Фукусіма Дайічі» в частині медичного захисту персоналу і населення в Україні не зроблено і загалом Україна не готова значною мірою до проведення йодної профілактики на випадок радіаційної аварії;
  • основною причиною вищеозначених проблем в Україні є організаційна і інструктивно-методична бездіяльність або безвідповідально повільна діяльність МОЗ України, відсутність належного контролю за виконанням рішень РНБО і розпоряджень уряду.

 

З огляду на викладене вважаємо за доцільне:

 

1. Раді Національної безпеки і оборони України:

- проаналізувати стан виконання своїх рішень в частині, що стосується вирішення проблем аварійної готовності на випадок радіаційної аварії і удосконалення системи регулювання радіаційної безпеки в повсякденних і аварійних умовах і звернути увагу Кабінету Міністрів України на існуючі проблеми у цих сферах.

2. Міністерству охорони здоров’я України разом з Державною службою України з лікарських засобів і з залученням фармкомпаній:

- підготувати, щорічно уточнювати і доводити до відома зацікавлених міністерств і відомств, регіональних та місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування списки основних і альтернативних препаратів стабільного йоду з числа препаратів фармринку України;

- порушити питання про випуск таблетованого калію йодиду в дозах, рекомендованих ВООЗ.

3. Міністерству охорони здоров’я України, Національній академії медичних наук України:

- з врахуванням напрацювань міжнародних організацій, досвіду інших країн і національної специфіки розробити і затвердити встановленим порядком дієвий інструктивно-методичний документ з проведення йодної профілактики в Україні.

4. Державній службі України з надзвичайних ситуацій:

- питання медичного захисту враховувати при організації і проведенні аварійних навчань і тренувань, за результатами яких вносити відповідні корективи у об’єктові і територіальні плани реагування на радіаційні аварії;

- приділяти належну увагу проблемам медичного захисту при здійсненні перевірок територіальних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту.

5. Обласним державним адміністраціям, обласним радам, території і населені пункти яких є на території зон спостереження АЕС, разом з Державною службою України з надзвичайних ситуацій і Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:

- підготувати план і організувати централізовану закупівлю препаратів стабільного йоду для потреб йодної профілактики.

 

  Національний інститут стратегічних досліджень

жовтень 2016 р.

 

 

 

Переглядів: 610
Дата публікації: 10:57 02.12.2016