Агресивна поведінка дітей і підлітків, як наслідок жорстокого поводження з ними
Агресивна поведінка дітей і підлітків, як наслідок жорстокого поводження з ними

Поділитися новиною:

Агресивна поведінка дітей і підлітків, як наслідок жорстокого поводження з ними

Жорстоке поводження з дітьми є досить поширеним явищем, особливо у неблагополучних родинах, де насильство стосовно дітей взагалі стає нормою.

Жорстокість — це насильство над потребами, намірами, по­чуттями, принижен­ня його або примус до дій, що суперечать його прагненням.

Жорстоке поводження з дітьми у ви­гляді фізичного насильства виражається у завданні дитині фізичних травм і тілес­них ушкоджень. Фізичним насильством вважаєть­ся й залучення дитини до вживання нар­котиків, алкоголю, примус до прийому медичних препаратів, що викликають одурманення.

У літературі дослідження жорстокого поводження з дітьми зводяться до трьох основних теоретичних пояснень — пси­хіатричного, соціологічного й ситуацій­ного. Психічна модель ставить у центр особистість і сімейну історію батьків. Жорстоке ставлення до дітей з боку батьків, є жорстокість, з якою самі батьки стикаються в дитинстві. Психо­логи пояснюють це властивістю насліду­вання; у своїй дорослій поведінці люди­на несвідомо відтворює приклади жор­стокої поведінки батьків або вихователів стосовно неї самої. Імовірність жорстокого по­водження з дітьми підвищується й вна­слідок поширеної думки, начебто фізич­не покарання є ефективною формою виховання, внаслідок чого 93% батьків фізично карають своїх нащадків.

Соціологічною причиною, на думку вчених, є бідність і безробіття. Зазна­чається, що хоча жорстокість стосовно дітей зустрічається у всіх верствах су­спільства, у бідних родинах вона спосте­рігається в 7 разів частіше. Пояснюється це тим, що будь-яка напруга в родині, а бідність і є джерелом такої напруги, збільшує ризик поганого поводження з дитиною.

Ситуаційне пояснення причин жор­стокого ставлення в родині зводиться до того, що приводом до жорстокого поводження з дитиною може бути розбіжність між очікуваннями батьків і особливостями дитини, нерозу­міння батьками того, як повинні поводи­тися діти, й т. п.

В родинах, у яких спостері­гається або жорстоке, або зневажливе ставлення до дітей, діти виростають агресивними. Як правило, дитяча агре­сивність є зворотною стороною беззахис­ності. Якщо дитина почуває себе незахищеною,  у її душі народжуються численні страхи. Прагнучи впоратися зі своїми страхами, дитина вдається до за­хисно-агресивної поведінки.

У різних вікових групах агресія про­являється по-різному. Так, у дошкільно­му віці — це псування іграшок, грубе по­водження з тваринами, підвищена впер­тість тощо; у молодшому шкільному віці агресія спрямовується на більш слабких однолітків і виражається в бійках, глу­зуваннях, образах. У підлітковому віці спостерігається заперечення авторитету дорослих, входження й залежність від групи підлітків.

Агресивна поведінка для дитячого й підліткового віку — досить звичайне явище. Більше того, у процесі соціалізації підлітка агре­сивна поведінка має низку важливих функцій. У нормі вона звільняє від стра­ху, допомагає відстоювати свої інтереси, захищає від зовнішньої погрози, сприяє адаптації. Причому для розвитку осо­бистості дитини й підлітка небезпечні не стільки самі агресивні прояви, скільки їхній результат і неправильна реакція оточуючих.

Любов, увага і ласка, особистий приклад дорослого, контроль особистих емоцій – все це допоможе подолати агресивні прояви та внести гармонію у взаємовідношення дитини зі світом.

 

Служба у справах дітей

Web-адреса: slavuta-rda.gov.ua/news/id/2553 | Переглядів: 48Дата публікації: 14:15 04.05.2018