Олександр Корнійчук: «Чутки про моє звільнення є передчасними»
Олександр Корнійчук: «Чутки про моє звільнення є передчасними»

Олександр Корнійчук: «Чутки про моє звільнення є передчасними»

З моменту призначення Олександра Корнійчука головою Хмельницької обласної адміністрації пройшло півроку. Дехто казав, що на більше його не вистачить. Але… Нещодавно Президент виставив перші оцінки роботі Корнійчука як губернатора на розширеному засіданні з головами обласних адміністрацій. Про результати зустрічі та піврічної роботи – у нашій розмові.

«Президент не хвалив, але оцінив роботу, як добру»

– Олександре Олександровичу, коли Вас призначали, казали – максимум на півроку… Ну, то нам пора чекати кадрових змін?

– Не дочекаєтеся… Звісно, я не кажу, що у цьому кріслі назавжди, але поки іти нікуди не збираюся. Занадто багато ще є справ в області, де потрібно навести порядок. Коли тільки прийшов на посаду, казав: уся обласна державна машина – то складний великий механізм, який потрібно увесь розібрати, змастити і по-новому запустити. Можу сказати, що ми тільки почали розбирати, перемащувати та запускати якісь окремі деталі цього механізму. Так що роботи попереду у нас ще непочатий край. Але кінцева мета уже вималювалася – люди мають відчути, що країна змінюється. Попри усі негаразди – низькі зарплати та пенсії, високі комунальні тарифи, війну на Сході – влада має показати, що ми не стоїмо на місці, а рухаємося. Що у нас щось відбувається – ремонтуються дороги, будуються школи та лікарні, робиться освітлення. Коли люди бачитимуть це, то й буде упевненість в завтрашньому дні.

– Розкажіть, з чим їхали до Президента, чим хвалилися? І чи залишився Петро Порошенко задоволений Вашою роботою?  

– Президент не хвалив, але роботу оцінив як добру. Мені приємно, що за півроку, як я на посаді, маємо певні досягнення, причому у різних галузях. Ми є одними з найкращих в Україні з розвитку освіти. Наразі нами удосконалено мережу загальноосвітніх закладів: реорганізовано 42 школи, створено 4 опорних, на які з державного бюджету передбачено понад 9 мільйонів гривень на зміцнення матеріально-технічної бази. Кам’янець-Подільський національний університет імені Огієнка увійшов до ТОП-20 вишів, які отримали найбільшу кількість додаткових місць державного замовлення. Також міністерством враховані наші пропозиції щодо реорганізації 8 професійно-технічних навчальних закладів області. Це дасть можливість усунути дублювання професій, раціональніше використати навчально-матеріальну та соціально-побутову бази, ефективно освоїти наявні бюджетні кошти.

Цього року трохи збільшився обсяг промислового виробництва, реалізація продукції склала більше 12,4 мільярдів гривень. За рівнем урожайності зернових Хмельниччина посіла друге місце в Україні. Успішно працюють регіональні програми енергоефективності, налагодження джерел отримання альтернативної енергії. Зокрема, будуємо ще одну сонячну електростанцію в Деражні. Реалізуються в області й інші потужні інвестиційні проекти. У Теофіполі цього року товариством «Теофіпольська енергетична компанія» планується розпочати будівництво біогазової установки по виробництву електроенергії з біогазу, що також забезпечить ринок праці краю новими робочими місцями. У Старосинявському районі товариством «А.Т.К.» ведеться будівництво соєво-екстрактного заводу, на якому буде створено близько 200 нових робочих місць. У Старокостянтинові ТОВ «Мегатек Індастріал» спільно з британськими інвесторами впроваджує проект щодо будівництва заводу з виробництва гальванічних елементів. Нині запущено першу чергу, на заводі створено 107 нових робочих місць.

– Але, здається, ваші земляки, не надто задоволені роботою цього заводу. Кажуть, там сьогодні є чимало порушень, які погіршують екологічний стан у місті?

– Так, на роботу цього підприємства зараз є нарікання щодо дотримання ними екологічного законодавства. Але з цим мають розбиратися профільні відомства, зокрема Державна екологічна інспекція. Я дав завдання департаменту екології та раціонального природокористування тримати ситуацію на контролі. Якщо є порушення – змусимо підприємство їх усунути. Але що хочу сказати. Знаєте, сьогодні галасом, криками, палінням шин можна закрити будь-яке підприємство. Ми то нещодавно спостерігали у Білогір’ї. Але ті, хто це робить, рідко прораховують свої дії на 3-4 кроки вперед. Ми можемо нині перекрити будь-який бізнес, а що робитимемо завтра без податків та робочих місць? Тому я дуже обережно ставлюся до усіх цих питань. В будь-якій ситуації маємо знаходити правильні рішення. Не на емоціях, а з холодним розумом. Бізнес має розуміти, що він з одного боку захищений, але з іншого  – має беззаперечно дотримуватися законів та виконувати їх. Так, ми можемо нарікати на нашу правоохоронну систему, на наші суди, виконавчу службу, які деколи не до кінця виконують свої обов’язки, але, знаючи це, в країні впроваджуються зміни в цих органах, розпочалася судова реформа. Я теж дуже хочу швидких змін, але… Зайва енергія «гарячих голів» деколи турбує. У цьому теж є небезпека, бо це призводить до анархії та безвідповідальності.

 «Сьогодні громади отримали купу грошей, але деякі голови бояться їх витрачати»

– Наша область є лідером з децентралізації. Що конкретно цей процес уже дав об’єднаним громадам?

– Так, ми входимо в число перших по децентралізації. На сьогодні на території області уже діє 22 громади. На затвердження подали ще 6. З них 4 уже затвердили, ще 2 чекають на затвердження, оскільки там є зміни меж районів. Ми уже перекрили адміністративною реформою 52% сільського населення. Що це нам дає? По перше – відповідальність. По друге – вміння заробляти гроші. По третє – реальні повноваження. Тому що громада – це не просто декларація, це реальна можливість формування бюджетів не лише на рівні балаканини, а й конкретно. Ми проаналізували бюджети усіх громад – перевиконання по місцевих бюджетах пішло від 150 до 250%. Обсяг власних ресурсів місцевих бюджетів порівняно з минулим роком зріс на 175 млн. гривень.

Думаю, це і є головним здобутком – громади сьогодні самі мають думати не тільки про те, як просити постійно гроші, а як їх заробити та на що витратити. Сьогодні громада має повноваження, які дають їй можливість відрахування до місцевого бюджету 100% сплати акцизу, 100% сплати земельного податку, 60% ПДФО. Тобто, сам староста громади зацікавлений у тому, щоб легалізовувати оренду землі, робочу силу, щоб в кожному магазині була ліцензія на продаж акцизних товарів. Гадаю, успіх області, яка вважалась постійно депресивною, якраз полягає в децентралізації, в тому, щоб передати людям повноваження, і потім їх змусити виконувати делеговані повноваження.

– Олександре Олександровичу, а Ви не вважаєте, що це послабить Ваші позиції як голови ОДА?

– Це частково послабить позиції вертикалі, але це буде доти, поки не буде прийнятий відповідний закон. А в те, що закон, який закріпить контролюючі функції за представниками державної влади, буде прийнятий – не сумніваюся. Тому що багато повноважень у громадах можуть також породити і певні проблеми. Треба розуміти, що є чиновники, котрі думають, як вкрасти. Корупціонери. Інші є, хто боїться. Але боїться настільки, що боїться навіть освоїти кошти, котрі вже є на рахунках. І, наприклад, замість того, щоб спрямувати кошти на ремонт доріг або на виготовлення проектної документації чи заміну освітлення, він так  боїться, що нічого не робить. І це вже питання кваліфікаційної відповідності. І якщо держава не буде мати механізмів здійснення цих функцій, то громади стануть заручниками свого вибору, який вони зробили один раз, обравши негідного голову громади.

– І що, Ви вже зустрічаєтеся з тим, що голови громад крадуть чи бояться?

– На рахунок крадуть – за руку ще нікого не зловив, а от таких, які бояться витрачати кошти,  у нас вже вистачає. Дивіться – з фонду регіонального розвитку цього року передбачено 219 млн. гривень на формування інфраструктури об’єднаних громад, тобто на реконструкцію та ремонт інженерних мереж, доріг, закладів освіти та охорони здоров’я, дитячих садків, придбання шкільних автобусів. До речі, тих можливостей, що зараз отримала Хмельниччина, вона не мала за всю історію держави. Але, на жаль, не усі кошти вдасться освоїти. Я уже можу сказати, що близько 60 мільйонів державних коштів освоїти ми не встигнемо.

– Тобто, гроші в громадах є, але вони не витрачаються?

– Так. І тут є і моя провина – я пізно взяв цей процес під власний контроль. Але найбільша проблема – низька кваліфікація деяких голів об’єднаних громад. Ми дуже багато надій покладали на Старосинявську громаду. Стара Синява узагалі була одним із найдепресивніших районів області, туди якісь гроші раніше рідко доходили. Тепер там одна із найбільших об’єднаних громад, увесь район, відповідно, і субвенція з держбюджету чимала. Люди вибрали молодого, перспективного голову з управлінським досвідом. А що вийшло? З державного бюджету ця громада отримала субвенцій понад 17 мільйонів, 13 мільйонів уже профінансовано, тобто лежить на рахунках. Та таких грошей цей район ніколи не мав. І що? З цих грошей використано на розвиток інфраструктури усього 3 мільйони. Три з 13 мільйонів! У мене єдине запитання – навіщо тій громаді такий голова, який не вміє чи боїться розпорядитися коштами? Ще один приклад – Чорний Острів. Вони отримали майже 10 мільйонів, профінансовано понад 7 мільйонів, а використано – нуль. Я нічого не маю проти їхнього голови, він дуже гарний хірург, але нікудишній менеджер. Тому я кажу – чорноострівці після виборів втратили чудового лікаря, але не отримали чудового голову. На жаль.

– І що ж цим робити, як Ви можете сьогодні змусити голову працювати на свою громаду?

– Змусити не можемо, а от навчити, постійно стимулювати до роботи – можемо. І робимо. Майже щотижня обласна адміністрація разом із Агенцією регіонального розвитку, що була створена уже за мого керівництва, виступають ініціаторами різноманітних навчань для голів об’єднаних територіальних громад. Крім того, просимо голів звітувати щодо кожної витраченої гривні, доповідати про стан розвитку інфраструктури їхніх громад. Декому просто підказуємо, куди варто було б витратити гроші. Влада сьогодні мотивує голів об’єднаних громад працювати, бо інакше нічого не змінимо. Доводиться шукати підхід до кожного. Дехто дійсно вкладається в масштабні регіональні проекти, а дехто боїться, а є такі голови, що зберігають мільярди на рахунках. Але я таким кажу – люди не будуть чекати, допоки ви заробите на цих депозитах. Проблем в регіоні достатньо, аби з наявним фінансовим ресурсом починати їх вирішувати. Створюйте ЦНАПи, комунальні підприємства, купуйте техніку, будуйте водогони, очисні споруди, створюйте туристичні об’єкти… Насправді ідей є багато, потрібно лише хотіти їх реалізовувати. Кожен голова громади нині має усвідомити – гроші мають працювати. До речі, в наступному році теж планується фінансова підтримка громад. По перше, у 2017 році за місцевими бюджетами будуть закріплені податки та збори в такому ж обсязі, що й у 2016. По-друге, в Державний фонд регіонального розвитку в наступному році буде додатково спрямовано майже 9 млрд. гривень – на 6 млрд. більше, аніж у цьому. Ще 1 млрд. гривень буде виділено як субвенцію на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад.

«Маємо швидко реагувати на помилки, і їх виправляти»

– Олександре Олександровичу, коли Ви прийшли на посаду, одне з перших, за що взялися – незаконні вирубки лісу. Вдалося з тим навести порядок?

– Питання незаконної вирубки лісів постійно знаходиться у полі мого зору. Можу сказати – дуб зараз не возять, бояться. Кілька разів мені навіть телефонували, просили, чи можна вивезти хоч одну фуру лісу. Тут у мене принципова позиція – ні, не можна. Поки не буде висновків спеціальної комісії та правоохоронних органів за кожним фактом вирізки лісу, нікому не дозволю нічого вивозити та різати. До речі, масової рубки лісів в області зараз не має. Є поодинокі випадки, на які одразу реагуємо разом із правоохоронцями. Щодо цього питання, моя позиція дуже жорстка. Можу сказати, що задоволений роботою обласної прокуратури та поліції. За багатьма фактами незаконної рубки порушені кримінальні провадження, деякі з них уже доведені до суду. На жаль, законодавство наше сьогодні таке, що у багатьох випадках провину довести дуже складно.  Але наше завдання сьогодні – усі помилки, які бачимо, маємо на них швидко реагувати. Подавати пропозиції, робити зміни, доповнення до тієї ситуації, яку вимагає життя. Є помилки, є хибні кроки. Але не помиляється той, хто нічого не робить.

– Ще один пріоритетний напрямок Вашої роботи – незаконні перевезення. Що тут зроблено?

– Це питання щотижня обговорюється на нараді в першого заступника, він то тримає на постійному контролі. Можу сказати, що коли ми почали «підкручувати гайки» за порушення правил пасажирських перевезень, «нелегалів» в області поменшало. Кому ж хочеться сплачувати чималі штрафи? Працівники «Укртрансбезпеки» також фіксують випадки перевезення вантажу з перевищенням нормативних вагових параметрів, притягають винних у цьому до адміністративної відповідальності. Так що і про цю роботу не забуваємо.

– Кажуть, найбільша біда України – дороги. Тому одним із пріоритетів не лише місцевих адміністрацій, але й усієї української влади нині є їх ремонт та будівництво. А що робиться на Хмельниччині?

– Щодо ремонту доріг об’єднаних громад, то там вони ведуться за рахунок місцевих бюджетів. Де голова громади вважає за потрібне їх робити – там і ремонтують. Гірше у тих селах, які ще не об’єдналися, бо у них грошей на це, відповідно, катма. Щодо доріг державного значення, то цього року Хмельницька область отримала з Дорожнього фонду 104 млн. гривень на ремонт доріг. За ці кошти мають бути відремонтовані сім відрізків доріг державного значення. Наступного року, думаю, вдасться відремонтувати доріг на більшу суму. Адже Президент пообіцяв, що у 2017 році Дорожній фонд значно відрізнятиметься від цьогорічного. Планується спрямувати до нього близько 20 млрд. гривень, які підуть на дороги. Цього року фінансування дорожньої галузі становило понад 6,5 млрд. гривень.

– А що із львівським сміттям, яке почали не так давно нам підкидати на півночі області?

– Тримаємо зв’язок зі Львовом, намагаємося контролювати фури, що заїжджають на територію нашої області. Два випадки, які були зафіксовані, сталися на території Берездівської ОТГ, що на Славутчині. Зараз ця громада разом із поліцією збирають усі докази, щоб висловити претензію до Львівської міської ради та тієї фірми, яка займається вивозом сміття зі Львова до Києва, на сміттєспалювальний завод. Бо найвірогідніше, що ті фури зі сміттям через нашу область прямують саме туди.

«Область повинна мати сучасну обласну дитячу лікарню»

– Олександре Олександровичу, давайте поговоримо про плани. Яку ідею Вам хочеться зреалізувати найближчим часом?

– Хочу побудувати повноцінну обласну дитячу лікарню. Ми єдина область в Україні, яка немає подібного медичного закладу. Сьогодні функції обласної лікарні частково виконує міська. А я хочу, аби область мала свою дитячу лікарню, де діти зможуть отримувати доступну високоспеціалізовану медичну допомогу відповідно до сучасних стандартів. Також такий заклад зміг би сконцентрувати кадрові та матеріальні ресурси та впроваджувати прогресивні медичні технології.

Планується, що створення повнопрофільної  Хмельницької обласної дитячої лікарні відбуватиметься у три етапи. Вони включатимуть будівництво нового лікувально-діагностичного корпусу на 110 ліжок на прибудинковій ділянці обласної дитячої лікарні (перша черга будівництва), будівництво неонатального корпусу на 75 ліжок на території міської дитячої лікарні (друга черга будівництва), а також реконструкцію існуючого стаціонарного корпусу під обласну дитячу консультативну поліклініку, стаціонарні відділення, харчоблок та овочесховище.

Будівництво плануємо розпочати в наступному, 2017 році. Уже розроблена проектно-кошторисна документація з висновками та експертизою, частково підготовлений майданчик, на якому буде споруджено майбутній лікувально-діагностичний корпус. Розроблено також проектно-кошторисну документацію і на будівництво неонатального корпусу, де також є позитивний експертний висновок. Гроші на будівництво плануємо залучити з Фонду регіонального розвитку, певну суму закладемо також і у обласному бюджеті. Якщо усе вдасться, то уже в 2019 році сподіваємося закінчити перший етап будівництва.

– Що буде з інвестиціями, які галузі вбачаєте перспективними для розвитку?

– У Хмельницькій області достатньо серйозною сферою є сільське господарство. Воно формує близько 70% нашого ВВП. Саме тому інвестиції в сільське господарство, переробну промисловість будуть найбільш ефективними з точки зору розвитку області. Гадаю, досить перспективним напрямком для інвестицій є тваринництво, птахівництво, садівництво, розведення риби.  Але нас сьогодні цікавить і розвиток енергетики, зокрема альтернативної, і машинобудування, і легка промисловість. Перспектива нашої області, гадаю, також за створенням підприємств не тих, які набирають величезну кількість землі (агрохолдинги), а за підприємствами, які орієнтовані на різнопрофільний розвиток і працюють не лише у напрямку вирощування зернових, а й переробки і формування так званої доданої вартості, яка і дозволяє залучити до роботи якомога більше людей.

– Вибачте, але насамкінець не можу не запитати про політику. Якщо будуть вибори до Верховної Ради, будете балотуватися? Вступите в близьку до Петра Порошенка партію «Солідарність»?

– Щодо виборів, то зізнаюся – я про це ще не думав. Зараз і в області справ вистачає, а вибори поки не намічаються, хоч і політичні партії, бачу, останнім часом активізувалися. А щодо партії, то наскільки знаєте, наразі посада голови обласної адміністрації не є політичною, а адміністративною. Тобто, у першу чергу я державний службовець і не належу до жодної партії. Займатися політикою зараз не має ані часу, ані бажання.

 

Web-адреса: slavuta-rda.gov.ua/news/id/1087 | Переглядів: 111Дата публікації: 10:38 08.11.2016