Поточна діяльність | Цивільний захист району | Важлива інформація | Основні принципи захисту від радіації
Основні принципи захисту від радіації

Способи захисту організму від радіації можна розділити на дві групи: специфічні і неспецифічні.
Радіозахисні речовини – це радіоблокатори, радіопротектори, радіокорпоранти.
Радіоблокатори блокують шкідливий вплив радіоактивних речовин (РР). До них належать вітаміни А, С, У, мікроелементи (селен, цинк, мідь).
Радіопротектори – речовини, що мають радіозахисні властивості (цистеїн, циста мін, дибунал та ін.). Радіопротектори послаблюють симптоми, які викликають нудоту і блювоту.
Радіо корпоранти – зменшують усмоктування радіоактивних речовин у організмі.
Антиоксиданти – антиокислювачі6 вітаміни та мікроелементи.
За допомогою радіопротекторів відбувається штучне виведення із організму резорбованих радіонуклідів, а також тих, що не всмокталися, за допомогою чистих продуктів. А також продуктів, збагачених компонентами радіопротекторної дії.
Радіопротектори приймають за 20-30 хвилин до опромінення. Радіопротектори відносять до засобів масової профілактики променевих уражень. Радіопротектори використовуються для захисту від одноразового зовнішнього опромінення у великих дозах (від 1 Гр і вище) і не застосовуються при хронічному опромінені малими дозами.
Захисна доза циста міну складає 1 грам. За необхідності можна вводити циста мін повторно, із шестигодинним інтервалом, до загальної дози 30 грамів.
Радіоактивні речовини, що потрапили на шкіру, викликають променеві опіки, а у віддалені строки – злоякісні новоутворення шкіри, швидко проникають в організм. При обробці шкіри сухими тампонами або ганчіркою (дезактивація) видаляється до 70% РР, снігом – до 90%, а водою з милом або іншими миючими засобами – до 98%. Шкіру, заражену розчинами радіоактивного полонію, ртуті, вісмуту. Йоду, обробляють1-35-ми розчинами соляної, лимонної кислот. Для дезактивації слизових оболонок застосовують 2%-й розчин питної соди.
При хронічному находженні в організм невеликої кількості радіонуклідів рекомендується приймати такі препарати:
адаптогени – лікарські засоби, що підвищують загальну опірність організму до різних несприятливих факторів. До них належать: елеутерокок, женьшень, китайський лимонник, дибазол;
адсорбенти – речовини, що захоплюють на свою поверхню радіоактивні та інші шкідливі речовини. Як адсорбенти можуть застосовуватися активоване вугілля, адсобар, вакоцит;
антиоксиданти – такі, як вітаміни А, С, Е та ін.. антиоксиданти є потужними антиокислювачами, забезпечують захист організму від вільних радикалів.
Радіоактивні речовини, потрапляючи в організм людини з їжею, водою, повітрям, включаються в молекули кісткової тканини і м'язів і, залишаючись в них, продовжують опромінювати організм усередині. Тому безпека людини в умовах радіоактивного забруднення (зараження) навколишнього середовища досягається захистом від зовнішнього опромінення, від зараження радіоактивними опадами, а також захистом органів дихання і шлунково-кишкового тракту від потрапляння РР всередину організму із їжею, водою і повітрям.
Дії населення в районі зараження в основному зводяться до дотримання відповідних правил поведінки і здійснення загальних санітарно-гігієнічних заходів, основних правил радіаційної безпеки (захисту).
При виникненні загрози радіоактивного забруднення або його виявленні повідомляють населення, для того щоб можна було негайно вжити передбачених заходів захисту. Основний спосіб оповіщення населення--передача повідомлення мережами проводового мовлення (радіоточки, гучномовці), через радіооповіщувальні станції і по телебаченню.
Перед передачею повідомлення сирени, переривчасті гудки підприємства і транспортних засобів дають попереджувальний сигнал цивільної оборони «Увага всім». Потім передається інформація про небезпеку, що виникла, і рекомендації штабу НС про дії населення.
При повідомленні про радіаційну небезпеку рекомендується негайно виконувати такі дії:
1) Захватися у житлових будинках або службових приміщеннях. Важливо знати, що стіни дерев’яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання у 2 рази, а цегляного – у 10 разів. Заглиблені укриття (підвали) ще більше послаблюють дозу випромінювання: із дерев’яним покриттям – у 7 разів, із цегляним або бетонним – у 40-100 разів.
2) Вжити заходів захисту від проникнення у квартиру (будинок) радіоактивних речовин із повітрям: зачинити кватирки, вентиляційні люки, віддушини, ущільнити рами та прорізи для дверей.
3) Зробити запас питної води: набрати воду у закриті ємності, перекрити крани, підготувати найпростіші засоби санітарного призначення – мильні розчини для обробки рук. Мильно-олійну емульсію готують так. Беруть господарське мило (250-300 г), подрібнюють його і розчиняють у двох літрах води, яку підігрівають до температури 60-70°С. Після розчинення мила у гарячий розчин наливають півлітра мінеральної або рослинної олії. Суміш перемішують протягом п’яти хвилин і знову підігрівають, мішаючи до одержання однорідної емульсії.
4) Провести екстрену йодну профілактику (якомога раніше, але після спеціалізованого оповіщення!): прийняти препарати стабільного йоду – таблетки йодистого калію або водно-спиртового розчину йоду. Йодистий калій слід прийняти після їжі разом із чаєм або водою 1 раз на день протягом 7 діб по одній таблетці (0,125 г) на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймають після їжі тричі на день протягом 7 діб пол. 3-5 крапель на склянку води.

дорослим і дітям старше 5 років – 0,25 г (одна таблетка);
дітям віком 2-5 років – 0,125 г (пів таблетки);
дітям віком до 42 років – 0,04 г (чверть таблетки).
Передозування йоду може викликати побічні явища: алергічний стан і запалювальні зміни у носоглотці.
Захисний ефект йодної профілактики
Разовий прийом 100 мг стабільного йоду забезпечує захисний ефект протягом 24 годин. На випадок тривалого потрапляння радіоактивного йоду в організм людини необхідний повторний прийом препарату стабільного йоду (один раз на добу протягом усього строку можливого потрапляння йоду-131, але не більше 10 діб для дорослих і не більше двох діб для дітей до 3 років).
5) Почати готуватися до можливої евакуації. Підготовити документи і гроші, предмети першої необхідності, упакувати ліки, які ви часто приймаєте, взяти мінімум білизни й одягу (одну-дві зміни), запас консервованих продуктів на 2-3 доби. Зібрані речі спакувати у поліетиленові мішки і пакети. Увімкнути радіо для прослуховування інформаційних повідомлень Комісії із НС.
6) Виконувати правила радіаційної безпеки та особистої гігієни:
? Використовувати і їжу лише консервоване молоко і харчові продукти, що зберігалися у закритих приміщеннях і не підпадали під радіоактивне забруднення. Не пити молоко від корів, які продовжують пастися на забруднених полях (радіоактивні речовини вже почали циркулювати так званим біологічними ланцюгами);
? Не вживати овочі, які росли у відкритому ґрунті і зірвані після початку потрапляння радіоактивних речовин у навколишнє середовище;
? Вживати їжу тільки в закритих приміщеннях, ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі і полоскати рот 0,5% -м розчином питної соди;
? Не пити воду із відкритих джерел та із водопроводу після офіційного оголошення радіаційної небезпеки; накрити колодязі плівками або кришками;
? Уникати тривалого пересування по забрудненій території, особливо по шляху , де багато пилу, або траві, не ходити в ліс, утримуватися від купання у найближчій водоймі;
? Перевзуватися, заходячи у приміщення з вулиці («брудне» взуття слід залишати на сходинко вій площадці або ганку»).
7) Під час пересування по відкритій місцевості необхідно використовувати підручні засоби захисту:
o Органів дихання – прикривати рот і ніс змоченою у воді марлевою пов’язкою, носовою хусточкою. Рушником або частиною одягу;
o Шкіри та волосяного покриву – прикрити будь-якими предметами одягу. Головними уборами, хустками, накидками, рукавичками. Якщо вам дуже треба вийти на вулицю, не обхідно взути гумові чоботи.
Усі правила радіаційної безпеки базуються на таких принципах її забезпечення:
? Не перевищувати основну дозову межу;
? Виключення будь-якого необумовленого опромінення;
? Зменшення дози випромінювання до можливо низького рівня;
? Використання спеціальних засобів захисту;
? Медикаментозна профілактика.
Якщо аварія переросла у надзвичайну ситуацію, необхідно підготуватися до евакуації:
Приготувати засоби індивідуального захисту, у тому числі і підручні (накидки, плащі із синтетичних плівок, гумові чоботи, рукавички), одяг і взуття по сезону; взяти підготовлений запас продуктів, води і ліки для хворих (на один, два або три дні – оголошує штаб НС); одяг, взуття, предмети туалету, документи і гроші.
Зайвих речей в евакуацію не брати. Валізи і рюкзаки повинні бути обгорнені синтетичною плівкою. Питна вода повинна бути у флягах, термосах, пляшках із корком. Доцільно мати кружку, чашку, ложку, ніж, сірники, кишеньковий ліхтарик. Дітям дошкільного віку необхідно пришити до одягу і білизни бірки із зазначенням прізвища, імені, імені по батькові дитини, року народження, постійного місця проживання і кінцевого пункту евакуації.
Перед виходом із приміщень для евакуації звільнити холодильники, вимкнути усі електроприлади і газові пальники, винести на смітник продукти, що швидко псуються, рідини, інше сміття. Підготувати табличку «У приміщенні (квартирі) № …нікого немає». Виходячи, зачинити двері і повісити табличку. Прийти на збірно-евакуаційний пункт і зареєструватися.

Під час перебування у забрудненій зоні та пересуванні по ній забороняється:
- знімати на відкритій місцевості засоби індивідуального захисту;
- підіймати пил і рухатися по високій траві або кущах;
- сідати без потреби і доторкатися до сторонніх предметів;
- пити, вживати їжу, палити.
Слід періодично проводити часткову дезактивацію засобів захисту шкірного покриву, одягу і речей (обережно обтирати або обмітати їх), а також часткову санітарну обробку (змивати або обтирати відкриті ділянки тіла).
Для евакуації використовують критий транспорт (при аварії на чорнобильській АЕС населення вивозили із Чорнобиля, Прип’яті і ще трьохсот населених пунктів). Вибирають найкоротші маршрути руху місцями з найменшими рівнями радіації. Виходити на вулицю до прибуття транспорту не рекомендується, щоб не одержувати зайвого опромінення. Після прибуття в район розміщення евакуйованих слід пройти повну санітарну обробку, здати засоби індивідуального захисту й одяг на дезактивацію або утилізацію. Промити очі 25-м розчином питної соди або чистою водою, прополоскати рот і горло, двічі вимити тіло з милом. Після проходження дозиметричного контролю одягти чисту білизну, одяг, взуття.
Для виявлення іонізуючих випромінювань, вимірювання їх енергії та інших властивостей використовуються дозиметричні прилади: радіометри і дозиметри.

Переглядів: 427
Дата публікації: 11:15 14.04.2016